США: шлях для талановитих дослідників і митців з Ірану заблоковано
- 7 years ago
Усі сльози були виплакані в міжнародному аеропорту Лос-Анджелеса в суботу, коли ці іранці дізналися, що їхнім родичам відмовили у в‘їзді в Сполучені Штати.
Американець іранського походження Хуссейн Кошбахті, чекаючи на свого брата, власника зеленої карти, отримав звістку про його раптову депортацію:
“Не знаю, що мені робити. Ми втекли з Ірану до цієї країни, тому що з нами там поводились, як зараз ось тут. Я громадянин США вже 15-20 років, мій брат не зробив нічого поганого, ніде у світі, і я теж”.
Німа Інаяті іранський біо-інженер і студент в Політехнічному університеті Мілана. Заборона зірвала йому шлях до програми студентського обміну на 6 місяців в Стенфордському університеті. Він був позбавлений можливості долетіти до Каліфорнії через його національність:
“Є ще одна поїздка, через яку я стурбований, бо ми отримали фінансування від однієї з найбільших компаній роботизованого хірургічного оперування в Каліфорнії. Проте якщо ситуація не зміниться, я не зможу звернутися за візою та представити проект. Для мене, особисто, це буде емоційним стресом, щонайменше”.
На наукових та академічних колах заборона на поїздки мусульман до США стала дійсно непереборною катастрофою. Докторантка німецького Інституту Хассо-Платтнера мала квиток до Каліфорнії на лютий:
Мана, іранська студентка:
“Я планувала поїздку в Пало-Альто місяць. Звісно, я дуже засмутилася. Я не змогла поїхати з моїми студентами та дослідниками з Інституту Хассо-Платтнера. Я не змогла приєднатися до моєї команди і залишитися далі навчатися у Стенфорді”.
Сусан Лолавар, британо-іранка, навчалася за програмою Фулбрайта в університеті Карнегі-Меллон в минулому році.
Як митець, Сусан могла би скористуватися спеціальним дозволом, щоб поїхати в Піттсбург на прем‘єру своєї опери – ID Please – в квітні. Нині ж вона сумнівається:
“З одного боку, було б добре поїхати подивитися мою оперу. Величезна кількість людей доклали чимало зусиль до цього проекту. Я не хочу їх підвести. Проте з іншого боку, я не прагну спеціального дозволу для себе. Питання солідарності для мене дуже важливе’‘.
Американець іранського походження Хуссейн Кошбахті, чекаючи на свого брата, власника зеленої карти, отримав звістку про його раптову депортацію:
“Не знаю, що мені робити. Ми втекли з Ірану до цієї країни, тому що з нами там поводились, як зараз ось тут. Я громадянин США вже 15-20 років, мій брат не зробив нічого поганого, ніде у світі, і я теж”.
Німа Інаяті іранський біо-інженер і студент в Політехнічному університеті Мілана. Заборона зірвала йому шлях до програми студентського обміну на 6 місяців в Стенфордському університеті. Він був позбавлений можливості долетіти до Каліфорнії через його національність:
“Є ще одна поїздка, через яку я стурбований, бо ми отримали фінансування від однієї з найбільших компаній роботизованого хірургічного оперування в Каліфорнії. Проте якщо ситуація не зміниться, я не зможу звернутися за візою та представити проект. Для мене, особисто, це буде емоційним стресом, щонайменше”.
На наукових та академічних колах заборона на поїздки мусульман до США стала дійсно непереборною катастрофою. Докторантка німецького Інституту Хассо-Платтнера мала квиток до Каліфорнії на лютий:
Мана, іранська студентка:
“Я планувала поїздку в Пало-Альто місяць. Звісно, я дуже засмутилася. Я не змогла поїхати з моїми студентами та дослідниками з Інституту Хассо-Платтнера. Я не змогла приєднатися до моєї команди і залишитися далі навчатися у Стенфорді”.
Сусан Лолавар, британо-іранка, навчалася за програмою Фулбрайта в університеті Карнегі-Меллон в минулому році.
Як митець, Сусан могла би скористуватися спеціальним дозволом, щоб поїхати в Піттсбург на прем‘єру своєї опери – ID Please – в квітні. Нині ж вона сумнівається:
“З одного боку, було б добре поїхати подивитися мою оперу. Величезна кількість людей доклали чимало зусиль до цього проекту. Я не хочу їх підвести. Проте з іншого боку, я не прагну спеціального дозволу для себе. Питання солідарності для мене дуже важливе’‘.