Чому французька поліція бунтує?

Цей напад став пороховою діжкою у Франції.

Два тижні тому, в невеликому місті Вірі-Шатійон, банда зловмисників понівечили дві поліцейські машини і підпалили пляшками із запальною сумішшю. Двоє поліцейських отримали важкі поранення. Відтак їхні колеги по всій країні вийшли на вулицю з гнівними протестами.

Річ у тім, що через зростання терористичної загрози у Франції, навантаження на правоохоронців країни зросло, так само як і загроза їхньому життю.

Минулого червня сімейна пара правоохоронців загинули внаслідок нападу джихадистів неподалік Парижа. На офіційній церемонії прощання з ними міністр внутрішніх справ Франції Бернар Казнєв визнав:

“Цей чоловік був мішенню. Його убили через те, що він був поліцейський. І його подругу Джессіку Шнайдер убили, бо вона працювала у поліцейській дільниці”.

Їхні головні вимоги – краще фінансування, більше кадрів, розширення мандату на різні операції, більше обладнання та транспорту, ефективне озброєння, у тому числі нелетальне, яке на додаток можна вільно використовувати для самооборони. Щоб поліцейські могли захищатися і не боятися покарання, відкриваючи вогонь.

Пояснює Вільям Лебо, французький поліцейський:

“Ми хочемо збільшення фінансування для поліції, навіть якщо це комусь не подобається. Ми хочемо краще озброєння, нам потрібно більше працівників для різних завдань. Нам потрібна не лише словесна підтримка, але й відповідні дії”.

Та невже французька поліція почувається гірше, ніж їхні європейські колеги?

З точки зору статистики, вони дійсно набагато менш чисельні, ніж іспанська або італійська, або навіть німецька поліція (за останніми даними Євростат 2016 року).

У грошовому еквіваленті, середній бюджет на рік на поліцейського у Франції нижчий, ніж в Британії чи деяких заможних землях Німеччини, але набагато вищий, ніж в Іспанії чи Італії.

Водночас різниця у злочинах разюча: у Франції відбувається 1,2 вбивства на 100 тисяч жителів на рік (дані 2014 року), в той час як в сусідніх країнах – лише 0,7-0,8.

Є різниця і в кількості пограбувань із застосуванням насильства, де Франція також лідирує.

Попри це, французька поліція має менше озброєння та обладнання, аніж їхні європейські колеги.

Також у французькій поліції часто дотримуються “політики цифр”, яку свого часу запровадив колишній міністр внутрішніх справ Ніколя Саркозі, зосередившись на кількості арештів, а не їх якості.