До гір Афганістану повернулися майже зниклі сніжні барси
- 8 years ago
В афганському регіоні Вахан відновилася популяція рідкісного сніжного барса. Його врятували семирічна програма міжнародного Товариства охорони дикої природи (WCS) та заснування національного парку. Останні дослідження показали, що на 11 тисячах квадратних кілометрів мешкає приблизно 140 диких кішок, що є нормальною чисельністю.
Для цього місцеві та закордонні зоологи місяцями жили у горах, підтримуючи мережу автоматичних камер, та встановлюючи пастки. Лише за цей рік вони зібрали понад 5 тисяч знімків та змогли зловити чотирьох барсів, на яких повісили GPS-трекери.
Сніжний барс перебував на межі зникнення. Мисливці полювали на його красиве плямисте хутро, а фермери мстилися за убиту худобу.
Саєд Накібулла, регіональний директор WCS:
“Дикі тварини повбивали у людей багато худоби. Але зараз ми цьому перешкоджаємо. За останні три роки у нас у загонах для свійських тварин не сталося жодного подібного інциденту”.
Щоб кішки не навідувалися до людей, екологи подбали не лише про них, а й про їхню основну здобич – бабаків. Також вони навчили місцевих будувати закриті загони. А от полювання, попри заборону, триває.
Мостафа Захер, генеральний директор Національної агенції з питань довкілля Афганістану:
“З усіх місць ми отримуємо інформацію, що нелегальне полювання триває, чи-то через бідність, чи-то через звичку, чи-то через високу ціну на хутро на ринку”.
Утім, більша частина місцевого населення природоохоронні заходи підтримала. Сніжний барс разом із красивими краєвидами – чи не єдина надія людей на розвиток і покращення рівня життя.
Вахан – ізольований регіон, оточений з трьох боків гірськими хребтами та іншими державами. Він потребує надійного транспортного сполучення та поліпшення ситуації з безпекою. Недалеко звідти знаходяться бази руху Талібан. Тоді він матиме значні туристичні перспективи.
Мостафа Захер, генеральний директор Національної агенції з питань довкілля Афганістану:
“Регіон має великий потенціал для екотуризму, для людей, що зацікавлені археологією, антропологією, льодовиками, та проблемами їх танення, скелелазанням, довкіллям та й Афганістаном загалом”.
Агенція із захисту довкілля теж сподівається, що одного дня національний парк приваблюватиме тисячі туристів. Поки що ж лише приблизно 100 людей на рік наважуються кидати виклик дорогам, талібам та іншим проблемам, щоб подивитися унікальні місця Вахану.
Для цього місцеві та закордонні зоологи місяцями жили у горах, підтримуючи мережу автоматичних камер, та встановлюючи пастки. Лише за цей рік вони зібрали понад 5 тисяч знімків та змогли зловити чотирьох барсів, на яких повісили GPS-трекери.
Сніжний барс перебував на межі зникнення. Мисливці полювали на його красиве плямисте хутро, а фермери мстилися за убиту худобу.
Саєд Накібулла, регіональний директор WCS:
“Дикі тварини повбивали у людей багато худоби. Але зараз ми цьому перешкоджаємо. За останні три роки у нас у загонах для свійських тварин не сталося жодного подібного інциденту”.
Щоб кішки не навідувалися до людей, екологи подбали не лише про них, а й про їхню основну здобич – бабаків. Також вони навчили місцевих будувати закриті загони. А от полювання, попри заборону, триває.
Мостафа Захер, генеральний директор Національної агенції з питань довкілля Афганістану:
“З усіх місць ми отримуємо інформацію, що нелегальне полювання триває, чи-то через бідність, чи-то через звичку, чи-то через високу ціну на хутро на ринку”.
Утім, більша частина місцевого населення природоохоронні заходи підтримала. Сніжний барс разом із красивими краєвидами – чи не єдина надія людей на розвиток і покращення рівня життя.
Вахан – ізольований регіон, оточений з трьох боків гірськими хребтами та іншими державами. Він потребує надійного транспортного сполучення та поліпшення ситуації з безпекою. Недалеко звідти знаходяться бази руху Талібан. Тоді він матиме значні туристичні перспективи.
Мостафа Захер, генеральний директор Національної агенції з питань довкілля Афганістану:
“Регіон має великий потенціал для екотуризму, для людей, що зацікавлені археологією, антропологією, льодовиками, та проблемами їх танення, скелелазанням, довкіллям та й Афганістаном загалом”.
Агенція із захисту довкілля теж сподівається, що одного дня національний парк приваблюватиме тисячі туристів. Поки що ж лише приблизно 100 людей на рік наважуються кидати виклик дорогам, талібам та іншим проблемам, щоб подивитися унікальні місця Вахану.