"Розетта": великі земні надії на маленький космічний апарат
- 10 years ago
Цього року космічний апарат “Розетта” зробить щось небачене. Він наздожене комету та опустить зонд на її поверхню. Євроньюз поспілкувався з інженерами та науковцями, які працюють над цим проектом.
В той час як очі всього світу були прикуті до команди дослідників, яка мала вийти на зв‘язок з космічним апаратом, сама “Розетта” прокидалася на відстані восьмисот мільйонів кілометрів.
Сигнал від апарату мав надійти о пів на сьому вечора. У кімнаті запанувала атмосфера напруження. Втім чекати залишалось недовго...
Короткий сигнал з космосу — великі надії на Землі.
Спочатку здавалось, що цей день у німецькому Дармштадті нічим не відрізнятиметься від попередніх. Ніхто не очікував, що в офісі Європейської космічної агенції за кілька годин збереться понад сто журналістів.
“Увага медіа була винятковою. Ми раптово перетворились з науковців на вчителів. Потрібно було все пояснити, розкласти по поличках, запевнити, що все під контролем. Насправді, ми всі дуже нервували, але казали, що все під контролем”, — пояснив інженер проекту.
В Європейській космічній агенції пояснюють, що такий великий інтерес до місії викликаний її масштабністю та складністю. “Розетта” наздоганятиме комету та супроводжуватиме її впродовж року.
Голова проекту Матт Тейлор розповів нашій знімальній групі про комплексний набір з 21 пристроя, завдяки яким “Розетта” досліджуватиме комету:
“Щоб пояснити траєкторію руху “Розетти”, я покажу Вам цю карту Сонячної системи. У 2014 році космічний апарат почне місію з цієї точки Сонячної системи. Влітку відбудеться побачення “Розетти” з кометою, коли та буде наближатись до Сонця. Найважливіша фаза дослідження — початок 2015 року, коли комета буде максимально близько до Сонця та викидатиме тонни речовин на секунду”.
Така складна місія потребує постійної уваги від таких співробітників агенції, як Армель Юбо. Ця жінка — операційний інженер та член команди, що 24 години на добу та 7 днів на тиждень керує рухом “Розетти”.
Виконати цю непросту роботу їм допомагає точна копія “Розетти”, на якій дослідники можуть проводити тести та симуляції. Втім, неможливо передбачити все, що відбувається у космосі, зізнається Армель:
“Я дуже нервую. Це як зустріти старого друга, якого не бачив багато років. Ти добре знав цю людину, але більше її не впізнаєш. Хочеться, щоб все було знову гаразд, але водночас страшно, що нічого не вийде. Наразі ми використовуємо дуже низькі частоти, тому вихід на зв‘язок з апаратом займає дуже багато часу. Потрібно робити це дуже повільно. Наше основне завдання — поступово збільшити частоту, щоб виходити на зв‘язок швидше”.
Перші дані, які надіслала про свій стан “Розетта”, потішили команду дослідників. За 10 років гібернації у суворих космічних умовах сонячні панелі космічного апарату сьогодні працюють так само справно. Втім, є чимало інших функцій “Розетти”, які інженерам ще належить перевірити.
“Ми увімкнемо усі командні пристрої зонду та протестуємо їх. Навесні ми увімкнемо ті пристрої, що збиратимуть дані про комету. Наступним етапом буде спостереження за кометою через камери, якими обладнана “Розетта”. Залежно від руху комети зонд зможе регулювати свою траєкторію та рухатись у правильному напрямку”, — пояснив голова операційного відділу.
Голова операційної команди Андреа Акомаззо готується до інтенсивного року. З моменту, коли “Розетта” прокинулась, цей чоловік координує процес перевірки комп‘ютерних програм, через які на Землі керуватимуть місією апарату:
“Попереду найцікавіша частина місії. Дістатися комети, наблизитись до неї впритул та проаналізувати її поведінку та склад — усе це за короткий проміжок часу. Ми доведемо собі, що можемо працювати дуже низько над поверхнею об‘єкту”.
Якби доля “Розетти” цілковито залежала від команди науковців на Землі, всім було б легше, жартують в Європейській космічній агенції. Натомість космічний апарат летітиме поруч з “непередбачуваним об‘єктом з пилу та льоду розміром як Монблан”...
“Досліджуючи комету, ми намагатимемось зрозуміти, як виникла Сонячна система. Ми зможемо дізнатись багато нового про планети та їхній розвиток. Комети брали участь у формуванні Сонячної системи. Їхня структура, зокрема лід, містить багато інформації про те, як усе це починалось, з чого усі ми починались”, — пояснює Матт Тейлор.
Впродовж року Євроньюз стежитиме за мандрівкою “Розетти” та за розвитком подій у рамках найамбітнішої космічної місії року.
У наступному випуску програми “Космос” ми дізнаємось новини від команди “Розетти” та поговоримо про ризик падіння на Землю астероїдів. Яким чином можна контролювати ці ризики?
В той час як очі всього світу були прикуті до команди дослідників, яка мала вийти на зв‘язок з космічним апаратом, сама “Розетта” прокидалася на відстані восьмисот мільйонів кілометрів.
Сигнал від апарату мав надійти о пів на сьому вечора. У кімнаті запанувала атмосфера напруження. Втім чекати залишалось недовго...
Короткий сигнал з космосу — великі надії на Землі.
Спочатку здавалось, що цей день у німецькому Дармштадті нічим не відрізнятиметься від попередніх. Ніхто не очікував, що в офісі Європейської космічної агенції за кілька годин збереться понад сто журналістів.
“Увага медіа була винятковою. Ми раптово перетворились з науковців на вчителів. Потрібно було все пояснити, розкласти по поличках, запевнити, що все під контролем. Насправді, ми всі дуже нервували, але казали, що все під контролем”, — пояснив інженер проекту.
В Європейській космічній агенції пояснюють, що такий великий інтерес до місії викликаний її масштабністю та складністю. “Розетта” наздоганятиме комету та супроводжуватиме її впродовж року.
Голова проекту Матт Тейлор розповів нашій знімальній групі про комплексний набір з 21 пристроя, завдяки яким “Розетта” досліджуватиме комету:
“Щоб пояснити траєкторію руху “Розетти”, я покажу Вам цю карту Сонячної системи. У 2014 році космічний апарат почне місію з цієї точки Сонячної системи. Влітку відбудеться побачення “Розетти” з кометою, коли та буде наближатись до Сонця. Найважливіша фаза дослідження — початок 2015 року, коли комета буде максимально близько до Сонця та викидатиме тонни речовин на секунду”.
Така складна місія потребує постійної уваги від таких співробітників агенції, як Армель Юбо. Ця жінка — операційний інженер та член команди, що 24 години на добу та 7 днів на тиждень керує рухом “Розетти”.
Виконати цю непросту роботу їм допомагає точна копія “Розетти”, на якій дослідники можуть проводити тести та симуляції. Втім, неможливо передбачити все, що відбувається у космосі, зізнається Армель:
“Я дуже нервую. Це як зустріти старого друга, якого не бачив багато років. Ти добре знав цю людину, але більше її не впізнаєш. Хочеться, щоб все було знову гаразд, але водночас страшно, що нічого не вийде. Наразі ми використовуємо дуже низькі частоти, тому вихід на зв‘язок з апаратом займає дуже багато часу. Потрібно робити це дуже повільно. Наше основне завдання — поступово збільшити частоту, щоб виходити на зв‘язок швидше”.
Перші дані, які надіслала про свій стан “Розетта”, потішили команду дослідників. За 10 років гібернації у суворих космічних умовах сонячні панелі космічного апарату сьогодні працюють так само справно. Втім, є чимало інших функцій “Розетти”, які інженерам ще належить перевірити.
“Ми увімкнемо усі командні пристрої зонду та протестуємо їх. Навесні ми увімкнемо ті пристрої, що збиратимуть дані про комету. Наступним етапом буде спостереження за кометою через камери, якими обладнана “Розетта”. Залежно від руху комети зонд зможе регулювати свою траєкторію та рухатись у правильному напрямку”, — пояснив голова операційного відділу.
Голова операційної команди Андреа Акомаззо готується до інтенсивного року. З моменту, коли “Розетта” прокинулась, цей чоловік координує процес перевірки комп‘ютерних програм, через які на Землі керуватимуть місією апарату:
“Попереду найцікавіша частина місії. Дістатися комети, наблизитись до неї впритул та проаналізувати її поведінку та склад — усе це за короткий проміжок часу. Ми доведемо собі, що можемо працювати дуже низько над поверхнею об‘єкту”.
Якби доля “Розетти” цілковито залежала від команди науковців на Землі, всім було б легше, жартують в Європейській космічній агенції. Натомість космічний апарат летітиме поруч з “непередбачуваним об‘єктом з пилу та льоду розміром як Монблан”...
“Досліджуючи комету, ми намагатимемось зрозуміти, як виникла Сонячна система. Ми зможемо дізнатись багато нового про планети та їхній розвиток. Комети брали участь у формуванні Сонячної системи. Їхня структура, зокрема лід, містить багато інформації про те, як усе це починалось, з чого усі ми починались”, — пояснює Матт Тейлор.
Впродовж року Євроньюз стежитиме за мандрівкою “Розетти” та за розвитком подій у рамках найамбітнішої космічної місії року.
У наступному випуску програми “Космос” ми дізнаємось новини від команди “Розетти” та поговоримо про ризик падіння на Землю астероїдів. Яким чином можна контролювати ці ризики?