Іран критикує "упередженість" Заходу з питань прав людини
- 10 years ago
Питання прав людини в Ірані знов потрапило під лінзу мікроскопа.
Нещодавня доповідь ООН гостро засудила брак громадянських свобод у тій країні.
Euronews запитав у Женеві голову Іранської ради з прав людини Мохаммада Джавада Ларіджані щодо його відповіді на закиди звіту Об‘єднаних Націй.
Euronews: Мохаммад Джавад Ларіджані, дякуємо за Вашу згоду зустрітися з Euronews. Точиться багато дискусій щодо ситуації з правами людини в Ірані. Висуваються звинувачення у застосуванні тортур, придушенні політичних опонентів. Звинувачення доволі серйозні. І не лише з боку ООН, а й правозахисних організацій на зразок Amnesty International та Human Rights Watch. Якою є Ваша реакція на все це?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Я вважаю, що Іран нині є ціллю для нападок, стаючи жертвою нового виду тероризму. Я б назвав це медіа- та політ-тероризмом. У звіті Об‘єднаних Націй, якщо ви споглянете на кількість людей, що говорять про Іран, то побачите там більш ніж 100 представників різних держав з поглядами щодо Ірану. Десь близько 50 держав, поміж яких США та європейські країни, здебільшого критикують Іран. Решта, а це більше 70, постають доволі дружніми щодо Ірану. Для нас світ – це не лише США, Британія та Франція. Ми дивимось на світ ґлобально. Так, ці люди роблять багато галасу і несуть прапор прав людини. Але послужний список США у цьому є жахливим.
Euronews: Думка про якесь упередження щодо Ірану не виглядає на таку, що має рацію. Тому що організації на зразок Amnesty та Human Rights Watch були доволі критичними щодо США, і дій тієї країни у царині прав людини. Надто коли йдеться про концентраційний табір у Ґуантанамо. Отож навряд чи йдеться про упередженість щодо Ірану, чи не так?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Уряди, які нас критикують, роблять це, як чітко виглядає, з певним політичним кутом. Політично маніпульованим. Інші критичні зауваження щодо Ірану лунають від неурядових організацій. Але не беруться до уваги відмінні моменти. Наш досвід за останні 35 років полягає у тому, що ми створюємо політичну і громадську структуру, яка ґрунтується на ісламському раціоналізмі, який є демократичним, водночас не є ліберальним, або ж світським.
Euronews: В Ірані ви маєте найвищий рівень страт на душу населення. Як голова іранської ради з прав людини, чи Ви пишаєтесь цією статистикою?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Аж ніяк. Ми незадоволені з цього приводу, і кепсько почуваємось. І ми намагаємось наполегливо працювати, аби змінити закони щодо цієї ситуації. Як ви знаєте, і я вже кілька разів на цьому наголошував, що 80% цих страт походять від торгівлі наркотиками та споріднених з тим злочинів. Як на мене, якщо ми змінимо закони щодо наркотиків, ці 80% страт просто відпадуть самі собою. Це і постає першим прагматичним кроком у напрямку зменшення числа страт.
Euronews: Я б хотів перейти до певних конкретних випадків. Кореспондент часопису Washington Post Джейсон Резаян перебуває в ув‘язненні вже більш як 100 днів. Що він такого скоїв?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Я, власне, не маю права судити у цій справі, я лише констатую, що представинки служби безпеки подали проти нього звинувачення у тому, що він займався не лише журналістикою.
Euronews: А що це значить?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Тут йдеться про діяльність, яка загрожує державній безпеці.
Euronews: Власне він написав свою останню статтю про те, як іранці люблять бейсбол. Чи це загрожувало державній безпеці?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Ні, за цю статтю його зовсім не звинувачують.
Euronews: Ваш брат є головою судочинcтва країни. Він має право клопотатися перед Верховним лідером щодо помилування певних осіб. Як, на Вашу думку, чи ймовірне звільнення журналіста найближчим часом?
Мохаммад Джавад Ларіджані: По-перше, тут мають відбутися судові слухання у справі. І тоді можливо суд його помилує, скинувши всі звинувачення, Тоді справі кінець. А у разі, як його засудять, вже тоді розпочнеться друга стадія щодо клопотання про помилування. Отож тут треба пройти крізь певну процедуру. Тут не все так просто.
Euronews: Отож можна передбачати, що це станеться десь за тиждень-два?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Я б очікував, що це станеться менш ніж за місяць.
Euronews:Я б хотів перейти до випадку з Ґонче Ґавамі, молодою жінкою з подвійним британо-іранським громадянством. Вона відстоювала свої права дивитися волейбольний матч. Її вже утримують під вартою більш ніж 125 днів. Вона лише зустрілась з адвокатом у залі суду. Що там сталося?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Тут не йдеться лише про те, аби прийти і подивитися матч. Тут йдеться про те, що вона підняла галас, і спричинилась до насильства. І все це відбулося у місці проведення спортивного заходу, з його специфічною атмосферою. Ви так само маєте подібне на Заході. Маленький випадок у подібному місці може перерости у велику бійку.
Euronews: Але чи ж це не демонстрація слабкості, коли Ісламська республіка настільки налякана 25-річною випускницею правничого факультету?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Зовсім ні. Чому слабкість? Ми сильні
Нещодавня доповідь ООН гостро засудила брак громадянських свобод у тій країні.
Euronews запитав у Женеві голову Іранської ради з прав людини Мохаммада Джавада Ларіджані щодо його відповіді на закиди звіту Об‘єднаних Націй.
Euronews: Мохаммад Джавад Ларіджані, дякуємо за Вашу згоду зустрітися з Euronews. Точиться багато дискусій щодо ситуації з правами людини в Ірані. Висуваються звинувачення у застосуванні тортур, придушенні політичних опонентів. Звинувачення доволі серйозні. І не лише з боку ООН, а й правозахисних організацій на зразок Amnesty International та Human Rights Watch. Якою є Ваша реакція на все це?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Я вважаю, що Іран нині є ціллю для нападок, стаючи жертвою нового виду тероризму. Я б назвав це медіа- та політ-тероризмом. У звіті Об‘єднаних Націй, якщо ви споглянете на кількість людей, що говорять про Іран, то побачите там більш ніж 100 представників різних держав з поглядами щодо Ірану. Десь близько 50 держав, поміж яких США та європейські країни, здебільшого критикують Іран. Решта, а це більше 70, постають доволі дружніми щодо Ірану. Для нас світ – це не лише США, Британія та Франція. Ми дивимось на світ ґлобально. Так, ці люди роблять багато галасу і несуть прапор прав людини. Але послужний список США у цьому є жахливим.
Euronews: Думка про якесь упередження щодо Ірану не виглядає на таку, що має рацію. Тому що організації на зразок Amnesty та Human Rights Watch були доволі критичними щодо США, і дій тієї країни у царині прав людини. Надто коли йдеться про концентраційний табір у Ґуантанамо. Отож навряд чи йдеться про упередженість щодо Ірану, чи не так?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Уряди, які нас критикують, роблять це, як чітко виглядає, з певним політичним кутом. Політично маніпульованим. Інші критичні зауваження щодо Ірану лунають від неурядових організацій. Але не беруться до уваги відмінні моменти. Наш досвід за останні 35 років полягає у тому, що ми створюємо політичну і громадську структуру, яка ґрунтується на ісламському раціоналізмі, який є демократичним, водночас не є ліберальним, або ж світським.
Euronews: В Ірані ви маєте найвищий рівень страт на душу населення. Як голова іранської ради з прав людини, чи Ви пишаєтесь цією статистикою?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Аж ніяк. Ми незадоволені з цього приводу, і кепсько почуваємось. І ми намагаємось наполегливо працювати, аби змінити закони щодо цієї ситуації. Як ви знаєте, і я вже кілька разів на цьому наголошував, що 80% цих страт походять від торгівлі наркотиками та споріднених з тим злочинів. Як на мене, якщо ми змінимо закони щодо наркотиків, ці 80% страт просто відпадуть самі собою. Це і постає першим прагматичним кроком у напрямку зменшення числа страт.
Euronews: Я б хотів перейти до певних конкретних випадків. Кореспондент часопису Washington Post Джейсон Резаян перебуває в ув‘язненні вже більш як 100 днів. Що він такого скоїв?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Я, власне, не маю права судити у цій справі, я лише констатую, що представинки служби безпеки подали проти нього звинувачення у тому, що він займався не лише журналістикою.
Euronews: А що це значить?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Тут йдеться про діяльність, яка загрожує державній безпеці.
Euronews: Власне він написав свою останню статтю про те, як іранці люблять бейсбол. Чи це загрожувало державній безпеці?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Ні, за цю статтю його зовсім не звинувачують.
Euronews: Ваш брат є головою судочинcтва країни. Він має право клопотатися перед Верховним лідером щодо помилування певних осіб. Як, на Вашу думку, чи ймовірне звільнення журналіста найближчим часом?
Мохаммад Джавад Ларіджані: По-перше, тут мають відбутися судові слухання у справі. І тоді можливо суд його помилує, скинувши всі звинувачення, Тоді справі кінець. А у разі, як його засудять, вже тоді розпочнеться друга стадія щодо клопотання про помилування. Отож тут треба пройти крізь певну процедуру. Тут не все так просто.
Euronews: Отож можна передбачати, що це станеться десь за тиждень-два?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Я б очікував, що це станеться менш ніж за місяць.
Euronews:Я б хотів перейти до випадку з Ґонче Ґавамі, молодою жінкою з подвійним британо-іранським громадянством. Вона відстоювала свої права дивитися волейбольний матч. Її вже утримують під вартою більш ніж 125 днів. Вона лише зустрілась з адвокатом у залі суду. Що там сталося?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Тут не йдеться лише про те, аби прийти і подивитися матч. Тут йдеться про те, що вона підняла галас, і спричинилась до насильства. І все це відбулося у місці проведення спортивного заходу, з його специфічною атмосферою. Ви так само маєте подібне на Заході. Маленький випадок у подібному місці може перерости у велику бійку.
Euronews: Але чи ж це не демонстрація слабкості, коли Ісламська республіка настільки налякана 25-річною випускницею правничого факультету?
Мохаммад Джавад Ларіджані: Зовсім ні. Чому слабкість? Ми сильні