"Стежиною Залізної завіси": Чи існує загроза Холодної війни?
- 10 years ago
Нумо перетнімо певну частину Європи велосипедом. У цьому випуску програми Репортер ми проїдемо вздовж того, що колись називалося “Залізна завіса”, або ж кривава лінія розділу між Сходом і Заходом, що розділяла Європу на два антагоністичні табори.
Розпочнемо нашу подорож в Естонії. Першою зупинкою буде місцина Хара, де колись базувались радянські підводні човни.
Сьогодні, там де колись стояли грізні радянські шпигунські субмарини, місцеві рибалки вудять рибу. Втім ці рибалки говорять російською, бо є представниками місцевої російської етнічної меншини.
25 років тому тоталітарне правління СРСР було на межі коллапсу, і світ поставав перед падінням “Залізної завіси”. Але нині, зокрема, конфлікт в Україні, як виглядає, знов поставив словосполучення “Залізна завіса” на порядок денний.
Втім місцевий російськомовний рибалка не занепокоєний:
“Я не думаю, що Холодна війна повертається. Тому що Росія – це не радянська імперія. Вона вже не існує. Хоча у Росії і далі є комуністична партія, вона вже не при владі. Сьогодні там інша партія править”.
Отож вже про комуністів, значить, не йдеться. Сьогодні натомість занепокоєння викликають подальші тертя між путінською Росією та західним оборонним альянсом НАТО.
Коли ми започаткували наш цикл “Стежиною Залізної завіси”, тоді існували великі сподівання на довготривалий мир у Європі. Власне тривалість нашої стежини – 10 тисяч кілометрів, отож за тиждень ми відвідаємо Естонію, Литву і Німеччину.
Рухаємось у напрямку Таллінна, столиці Естонії. Лише кілька днів тому російський літак-шпигун перетнув повітряний простір цієї балтійської держави. А на додаток ще ціла зграя російських бойових літаків пролетіла над Балтійським морем. НАТО повідомляє, що лише цього року було зареєстровано десь із сотню російських літаків, що порушували чужий авіапростір.
Багато людей у державах Балтії побоюються, що Кремль дестабілізує реґіон кібер-нападами, маніпуляцією етнічними меншинами та прикордонними інцидентами.
Познайомимось з Калевом Ваппером з талліннського яхт-клубу. Цей яхтсмен здобув перемогу на світовій першості цього року. Він пам‘ятає, як за радянськиїх часів через цю затоку проходила справжня “Залізна завіса”.
Калев Ваппер:
“Тут на воді плавали великі буї, з 4-5 метрами у діаметрі. Ці буї було поєднано металевим ланцюгом, а під водою було натягнуто сітку проти підводних човнів. Тут було небезпечно. Я пам‘ятаю, коли мені було років 10-11, я почав займатися вітрильним спортом. Ми тоді виходили на яхтах до річки, і мене якось з тієї річки занесло до моря. Тут мене і зупинили прикордонники, які завжди стояли на виході з річки. Тоді один з них направив на мене свій кулемет, сказавши, що стрілятиме, якщо я вийду у відкрите море”.
Це, власне, історія “Залізної завіси”. Проте, як видається, історія триває. У талліннському аеропорті ми зустрілися з колишнім керівником служби безпеки Естонії. Він розповів нам, що буквально кілька тижнів тому російські шпигуни перетнули кордон з Естонією, захопивши естонського поліцейського. Захід має запровадити жорсткішу стратегію стримування Росії.
Еерік-Ніілес Кросс зазначає:
“Росія явно намагається відновити свою позицію імперської потуги. Як на мене, це досить дивно, що Росія вважає, що Холодна війна триває і далі. Тоді, як Захід намагається удати, що все це у минулому. Ми нині маємо ситуацію, коли Захід не знає, як давати собі раду з агресивною та непередбачуваною Росією”.
Родина Ееріка-Ніілеса мала власний досвід конфліктів з імперськими потугами. 1944 року його батька було заарештовано німецькими окупаційними властями, а 2 роки згодом його вже заарештували радянці. Перед депортацією до Сибіру, його було кинуто до в‘язниці у Таллінні. Багато естонських дисидентів та інтелектуалів сиділи за цими ґратами, виступаючи за свободу слова. Пан Кросс згадує листопад 1989 року, коли свобода повернулась до Європи:
“Я купив собі квиток на автобус до Берліна, і там впав Берлінський мур. Я навіть брав участь у руйнуванні того муру, бачивши, як західно-берлінські прикордонники роздавали пляшки з шампанським через пробиті отвори у берлінському мурі”.
Проїдемо далі до Литви. Крутячи педалі дорогами Литви разом з колишньою міністром оборони цієї країни, послухаємо її розповіді. Сталін депортував родину Раси Юкневічене до Сибіру, і її дід там і помер.
Загалом Раса є однією з підписантів Декларації незалежності Литви. Вона показує нам колишню радянську військову ракетну базу. З допомогою Євросоюзу цей бункер став неймовірним музеєм Холодної війни.
Пані Юкневічене звинувачує Путіна у намаганнях відбудувати Радянський Союз, у такий спосіб погрожуючи безпеці Євросоюзу і НАТО:
Раса Юкневічене:
“Те, що ми бачимо ще приблизно з 2008 року, Росія розпочала відбудовувати, реструктуровувати, модернізовувати свої збройні сили на підходах до країн Балтії, Все це відбувається з півночі і до Калініградської області. Вони накопичили найбільший потенціал ядерної зброї і звичайних озброєнь”.
Цикл “Стежиною Залізної завіси” є частиною мережі “EuroVelo”. Втім д
Розпочнемо нашу подорож в Естонії. Першою зупинкою буде місцина Хара, де колись базувались радянські підводні човни.
Сьогодні, там де колись стояли грізні радянські шпигунські субмарини, місцеві рибалки вудять рибу. Втім ці рибалки говорять російською, бо є представниками місцевої російської етнічної меншини.
25 років тому тоталітарне правління СРСР було на межі коллапсу, і світ поставав перед падінням “Залізної завіси”. Але нині, зокрема, конфлікт в Україні, як виглядає, знов поставив словосполучення “Залізна завіса” на порядок денний.
Втім місцевий російськомовний рибалка не занепокоєний:
“Я не думаю, що Холодна війна повертається. Тому що Росія – це не радянська імперія. Вона вже не існує. Хоча у Росії і далі є комуністична партія, вона вже не при владі. Сьогодні там інша партія править”.
Отож вже про комуністів, значить, не йдеться. Сьогодні натомість занепокоєння викликають подальші тертя між путінською Росією та західним оборонним альянсом НАТО.
Коли ми започаткували наш цикл “Стежиною Залізної завіси”, тоді існували великі сподівання на довготривалий мир у Європі. Власне тривалість нашої стежини – 10 тисяч кілометрів, отож за тиждень ми відвідаємо Естонію, Литву і Німеччину.
Рухаємось у напрямку Таллінна, столиці Естонії. Лише кілька днів тому російський літак-шпигун перетнув повітряний простір цієї балтійської держави. А на додаток ще ціла зграя російських бойових літаків пролетіла над Балтійським морем. НАТО повідомляє, що лише цього року було зареєстровано десь із сотню російських літаків, що порушували чужий авіапростір.
Багато людей у державах Балтії побоюються, що Кремль дестабілізує реґіон кібер-нападами, маніпуляцією етнічними меншинами та прикордонними інцидентами.
Познайомимось з Калевом Ваппером з талліннського яхт-клубу. Цей яхтсмен здобув перемогу на світовій першості цього року. Він пам‘ятає, як за радянськиїх часів через цю затоку проходила справжня “Залізна завіса”.
Калев Ваппер:
“Тут на воді плавали великі буї, з 4-5 метрами у діаметрі. Ці буї було поєднано металевим ланцюгом, а під водою було натягнуто сітку проти підводних човнів. Тут було небезпечно. Я пам‘ятаю, коли мені було років 10-11, я почав займатися вітрильним спортом. Ми тоді виходили на яхтах до річки, і мене якось з тієї річки занесло до моря. Тут мене і зупинили прикордонники, які завжди стояли на виході з річки. Тоді один з них направив на мене свій кулемет, сказавши, що стрілятиме, якщо я вийду у відкрите море”.
Це, власне, історія “Залізної завіси”. Проте, як видається, історія триває. У талліннському аеропорті ми зустрілися з колишнім керівником служби безпеки Естонії. Він розповів нам, що буквально кілька тижнів тому російські шпигуни перетнули кордон з Естонією, захопивши естонського поліцейського. Захід має запровадити жорсткішу стратегію стримування Росії.
Еерік-Ніілес Кросс зазначає:
“Росія явно намагається відновити свою позицію імперської потуги. Як на мене, це досить дивно, що Росія вважає, що Холодна війна триває і далі. Тоді, як Захід намагається удати, що все це у минулому. Ми нині маємо ситуацію, коли Захід не знає, як давати собі раду з агресивною та непередбачуваною Росією”.
Родина Ееріка-Ніілеса мала власний досвід конфліктів з імперськими потугами. 1944 року його батька було заарештовано німецькими окупаційними властями, а 2 роки згодом його вже заарештували радянці. Перед депортацією до Сибіру, його було кинуто до в‘язниці у Таллінні. Багато естонських дисидентів та інтелектуалів сиділи за цими ґратами, виступаючи за свободу слова. Пан Кросс згадує листопад 1989 року, коли свобода повернулась до Європи:
“Я купив собі квиток на автобус до Берліна, і там впав Берлінський мур. Я навіть брав участь у руйнуванні того муру, бачивши, як західно-берлінські прикордонники роздавали пляшки з шампанським через пробиті отвори у берлінському мурі”.
Проїдемо далі до Литви. Крутячи педалі дорогами Литви разом з колишньою міністром оборони цієї країни, послухаємо її розповіді. Сталін депортував родину Раси Юкневічене до Сибіру, і її дід там і помер.
Загалом Раса є однією з підписантів Декларації незалежності Литви. Вона показує нам колишню радянську військову ракетну базу. З допомогою Євросоюзу цей бункер став неймовірним музеєм Холодної війни.
Пані Юкневічене звинувачує Путіна у намаганнях відбудувати Радянський Союз, у такий спосіб погрожуючи безпеці Євросоюзу і НАТО:
Раса Юкневічене:
“Те, що ми бачимо ще приблизно з 2008 року, Росія розпочала відбудовувати, реструктуровувати, модернізовувати свої збройні сили на підходах до країн Балтії, Все це відбувається з півночі і до Калініградської області. Вони накопичили найбільший потенціал ядерної зброї і звичайних озброєнь”.
Цикл “Стежиною Залізної завіси” є частиною мережі “EuroVelo”. Втім д