Відбудова Гази: як відрізнити цемент для кондитерської фабрики від цементу для Хамасу?
- 10 years ago
На півдні смуги Газа, неподалік ізраїльського кордону, бульдозери вирівнюють поверхню землі. Робота не може чекати, адже невдовзі розпочнеться сезон дощів.
У цьому регіоні зосереджено половину всього сільського господарства Гази. Ізраїльські обстріли цієї місцевості практично знищили іригаційну систему.
Абу Хані – місцевий фермер: “Починаючи з 2000 року вони вже втретє знищують наш край. Якщо ми не закінчимо роботу до зими, то фермери не зможуть використовувати цю землю.”
Міжнародний комітет Червоного Хреста допомагає палестинцям. Вирівнювання землі – єдиний шанс врятувати врожай наступного року.
Це один з небагатьох проектів відбудови, що було розпочато у Газі. Тут було зруйновано десятки тисяч домівок, а інфраструктуру практично знищено. Проте відбудова майже не зрушилася з мертвої точки.
На кордоні між Ізраїлем та Газою діють жорсткі обмеження відтоді, як владу тут перебрав Хамас. Зараз, з необхідністю відбудови, імпорт дозволено, але за системи жорсткого моніторингу. Будівельні матеріали є об‘єктом особливого обліку і перевірок.
Чому? Бо, як пояснюють у Міністерстві закордонних справ у Єрусалимі, ці будматеріали можуть бути використані не за призначенням.
“Коли ви поглянете на туннелі, збудовані Хамасом, то побачите, що усі матеріали для них, включно з цементом, були завезені з Гази в останні кілька років. Нам завжди говорили, що ці матеріали використовують для спорудження шкіл, лікарень, інших цивільних будівель, але насправді з них будували туннелі. Хамас має усвідомити, що, коли вони не будуть використовувати матеріали у військових цілях, то і ми будемо іти назустріч палестинцям,” – каже речник МЗС Ізраїлю.
На відбудову Гази потрібно завозити по шість тисяч тон цементу на день. У реальності з кінця серпня, коли було укладено перемир‘я, сюди завезли всього кількасот тон. Завозити і продавати цемент дозволяють компаніям, що належать до списку ретельно перевірених. На складах встановлено камери. Сюди регулярно навідуються міжнародні спостерігачі.
Махар Халіль, один з керівників компанії Аль Шаммали: “Спостерігачі приїхали, перевірили склади. Нам сказали, що нічого не можна вивозити звдіси, поки не отримаєм додаткові інструкції. У нас постійні проблеми. Нам кажуть, що ми маємо поважати міжнародні домовленості. Але нам потрібен цемент!”
Список поставщиків будматеріалів та тих, хто їх отримує, складений і моніториться палестинською та ізраїльською владою, а також представниками ООН. Ізраїль має давати згоду на кожен будівельний проект. Через всі ці обмеження будівельна сфера, яка створювала багато робочих місць у Газі, тепер майже не функціонує.
Фарез Абу Намра керує компанією, що виробляє цемент: “На сьогодні уся палестинська економіка паралізована, знищена. Наближається зима, а в людей зруйновані домівки. Населення потерпає.”
Окрім домівок палестинців, у Газі під час ізраїльського наступу минулого літа, було знищено сотні промислових потужностей, де раніше працювали тисячі людей. Ось, наприклад, кондитерська фабрика, яка колись була найбільшою у Газі та на Західному березі. Тут працювало 450 людей, і ще сотні були задіяні у непрямий спосіб. Навіть якщо керівництву фабрики дадуть дозвіл на відбудову, зробити це буде непросто, каже її директор.
Маналь Хасан, директор кондитерської фабрики: “Навіть якби на ринку і були б будівельні матеріали, нам потрібні гроші, кошти на цю відбудову. А у нас немає цих грошей. І взяти їх нема де. Нам ніхто не допомагає. Тому ми не можемо почати відбудову.”
Замість того, аби сприяти відбудові Гази, угода, що існує між палестинцями, ізраїльтянами та міжнародними представниками, у реальності погіршує блокаду автономії.
Палестинський урядовець Моффід Аль-Хасіна каже, що це сприяє створенню потенційно вибухового соціального клімату:
“Якщо все буде відбуватися за цією схемою, то на відбудову Гази піде 20 років. Ми ніколи не відновимо нашу інфраструктуру. У нас нічого не вийде! Щодня, коли я приходжу на роботу, мене чекає у приймальні 200 людей. Вони кричать, скаржаться, погрожують. Вони кажуть: “Ви нічого для нас не робите! Уряд нічого не робить!” Якщо зараз уряд злагоди зазнає поразки, весь регіон стане нестабільним!”
Замирення між Хамасом у Газі та Фатхом на Західному березі не означає, що урядовці не сваряться і не конфліктують між собою. Наприклад, Ізраїль вимагає, аби прикордонники у Газі походили з Фатху, а не Хамасу. Здійснити таку заміну в реальності – складно.
Міжнародна спільнота пообіцяла понад чотири мільярди євро на відбудову Гази. Європейський Союз пообіцяв до 2015 року надати 360 мільйонів. Але і тут наміри та реальність не збігаються.
Посланець ЄС у Газі та на Західному березі Джон Ґатт-Раттер каже, що для забезпечення стабільного майбутнього регіону потрібна не лише економічна допомога.
“Справжня проблема зараз у тому, аби забезпечити втілення в життя угоди всіма її підписантами. Я не думаю, що угода має стати розв‘язанням усіх проблем Гази. Вирішення має бути передовсім політичним. Ізраїль та палестинці мають погодитися на політич
У цьому регіоні зосереджено половину всього сільського господарства Гази. Ізраїльські обстріли цієї місцевості практично знищили іригаційну систему.
Абу Хані – місцевий фермер: “Починаючи з 2000 року вони вже втретє знищують наш край. Якщо ми не закінчимо роботу до зими, то фермери не зможуть використовувати цю землю.”
Міжнародний комітет Червоного Хреста допомагає палестинцям. Вирівнювання землі – єдиний шанс врятувати врожай наступного року.
Це один з небагатьох проектів відбудови, що було розпочато у Газі. Тут було зруйновано десятки тисяч домівок, а інфраструктуру практично знищено. Проте відбудова майже не зрушилася з мертвої точки.
На кордоні між Ізраїлем та Газою діють жорсткі обмеження відтоді, як владу тут перебрав Хамас. Зараз, з необхідністю відбудови, імпорт дозволено, але за системи жорсткого моніторингу. Будівельні матеріали є об‘єктом особливого обліку і перевірок.
Чому? Бо, як пояснюють у Міністерстві закордонних справ у Єрусалимі, ці будматеріали можуть бути використані не за призначенням.
“Коли ви поглянете на туннелі, збудовані Хамасом, то побачите, що усі матеріали для них, включно з цементом, були завезені з Гази в останні кілька років. Нам завжди говорили, що ці матеріали використовують для спорудження шкіл, лікарень, інших цивільних будівель, але насправді з них будували туннелі. Хамас має усвідомити, що, коли вони не будуть використовувати матеріали у військових цілях, то і ми будемо іти назустріч палестинцям,” – каже речник МЗС Ізраїлю.
На відбудову Гази потрібно завозити по шість тисяч тон цементу на день. У реальності з кінця серпня, коли було укладено перемир‘я, сюди завезли всього кількасот тон. Завозити і продавати цемент дозволяють компаніям, що належать до списку ретельно перевірених. На складах встановлено камери. Сюди регулярно навідуються міжнародні спостерігачі.
Махар Халіль, один з керівників компанії Аль Шаммали: “Спостерігачі приїхали, перевірили склади. Нам сказали, що нічого не можна вивозити звдіси, поки не отримаєм додаткові інструкції. У нас постійні проблеми. Нам кажуть, що ми маємо поважати міжнародні домовленості. Але нам потрібен цемент!”
Список поставщиків будматеріалів та тих, хто їх отримує, складений і моніториться палестинською та ізраїльською владою, а також представниками ООН. Ізраїль має давати згоду на кожен будівельний проект. Через всі ці обмеження будівельна сфера, яка створювала багато робочих місць у Газі, тепер майже не функціонує.
Фарез Абу Намра керує компанією, що виробляє цемент: “На сьогодні уся палестинська економіка паралізована, знищена. Наближається зима, а в людей зруйновані домівки. Населення потерпає.”
Окрім домівок палестинців, у Газі під час ізраїльського наступу минулого літа, було знищено сотні промислових потужностей, де раніше працювали тисячі людей. Ось, наприклад, кондитерська фабрика, яка колись була найбільшою у Газі та на Західному березі. Тут працювало 450 людей, і ще сотні були задіяні у непрямий спосіб. Навіть якщо керівництву фабрики дадуть дозвіл на відбудову, зробити це буде непросто, каже її директор.
Маналь Хасан, директор кондитерської фабрики: “Навіть якби на ринку і були б будівельні матеріали, нам потрібні гроші, кошти на цю відбудову. А у нас немає цих грошей. І взяти їх нема де. Нам ніхто не допомагає. Тому ми не можемо почати відбудову.”
Замість того, аби сприяти відбудові Гази, угода, що існує між палестинцями, ізраїльтянами та міжнародними представниками, у реальності погіршує блокаду автономії.
Палестинський урядовець Моффід Аль-Хасіна каже, що це сприяє створенню потенційно вибухового соціального клімату:
“Якщо все буде відбуватися за цією схемою, то на відбудову Гази піде 20 років. Ми ніколи не відновимо нашу інфраструктуру. У нас нічого не вийде! Щодня, коли я приходжу на роботу, мене чекає у приймальні 200 людей. Вони кричать, скаржаться, погрожують. Вони кажуть: “Ви нічого для нас не робите! Уряд нічого не робить!” Якщо зараз уряд злагоди зазнає поразки, весь регіон стане нестабільним!”
Замирення між Хамасом у Газі та Фатхом на Західному березі не означає, що урядовці не сваряться і не конфліктують між собою. Наприклад, Ізраїль вимагає, аби прикордонники у Газі походили з Фатху, а не Хамасу. Здійснити таку заміну в реальності – складно.
Міжнародна спільнота пообіцяла понад чотири мільярди євро на відбудову Гази. Європейський Союз пообіцяв до 2015 року надати 360 мільйонів. Але і тут наміри та реальність не збігаються.
Посланець ЄС у Газі та на Західному березі Джон Ґатт-Раттер каже, що для забезпечення стабільного майбутнього регіону потрібна не лише економічна допомога.
“Справжня проблема зараз у тому, аби забезпечити втілення в життя угоди всіма її підписантами. Я не думаю, що угода має стати розв‘язанням усіх проблем Гази. Вирішення має бути передовсім політичним. Ізраїль та палестинці мають погодитися на політич