Чим ризикує Франція з новим "бюджетом зростання"?
Чи втратила Франція здоровий глузд, відмовившись від економії? Чи ризикує країна безповоротно зруйнувати свою фінансову систему через новий проект бюджету? А чи – може створити революційний прорив на противагу фіскальній політиці Німеччини?
Наразі Брюссель розкритикував французький законопроект про бюджет на 2015 році через надвисокий дефіцит.
Французький уряд швидше за все попросять підготувати інший проект, що краще відображав би зобов‘язання Парижа щодо фіскальних правил Європейського Союзу.
Утім, Франція не планує змінювати свій законопроект, не зважаючи на тиск Єврокомісії.
“Ми серйозно підійшли до цього бюджету. Ми відкинули заходи економії. В результаті, дефіцит повинен зменшитись до менш ніж 3% ВВП в 2017 році”, – упевнений французький міністр фінансів Мішель Сапан.
Дефіцит французького бюджету зросте до 4,4% ВВП у 2014 році. У 2015 він усе ще складатиме 4,3% ВВП. До того ж структурний дефіцит (різниця між фактичними бюджетними видатками і сумою доходів, яка була б отримана бюджетом в умовах повної зайнятості за чинної системи оподаткування) також не зменшується.
Державний борг Франції вперше перевищив психологічний бар‘єр у 2 трильйони євро і становить близько 95% ВВП. У Німеччині цей показник складає 78,4%.
Франція – друга економіка єврозони після Німеччини. Її держборг відповідає цьому статусу, але лише за обсягом.
Водночас податкове навантаження у Франції одне з найбільших в Європі. Її випереджає лише Бельгія та Данія.
Через порушення бюджетних правил ЄС Франції загрожує 4 мільярди штрафу.
Загалом у французькому бюджеті зменшення доходів держави планують збалансувати за рахунок зменшення витрат. Таким чином до 2017 року французький уряд планує зекономити 50 млрд євро.
Формально у Франції є час до кінця жовтня, щоб внести поправки і передати документ на розгляд у Брюсселі. Або ж їй потрібно переконати євро чиновників у дієвості свого плану. Утім, частина економістів не вірять у французьку модель:
“Ми не вдаємося до справжніх методів. Нам потрібна шокова терапія. Таку шокову терапію не застосовували ані Саркозі, ані Олланд. Це все велика проблема. Дефіцит та державний борг будуть тільки зростати”.
Утім, існують і відмінні оцінки. Французький уряд вже багато місяців намагається схилити німецького канцлера Анґелу Меркель у бік зростання, а не економії. У цьому протистоянні Париж отримав підтримку Рима. Італійський прем‘єр Маттео Ренці, чия країна хоч і виконала фіскальні правила ЄС, також виступає проти жорсткої економії.
“Ми повинні подбати про зростання у нашій бюджетній політиці, бо якщо всі будуть економити, на відміну від Франції, то відбудеться ще більше падіння”, – переконаний французький президент Франсуа Олланд.
То хто ж має рацію в цих дебатах? Випадок Франції справді є особливим. Політичне становище соціалістів є доволі хитким. А санкції Брюсселя можуть підбурити антиурядові настрої та зіграти на користь правих сил.
Остаточне рішення ухвалюватиме Єврокомісія вже незабаром.
Наразі Брюссель розкритикував французький законопроект про бюджет на 2015 році через надвисокий дефіцит.
Французький уряд швидше за все попросять підготувати інший проект, що краще відображав би зобов‘язання Парижа щодо фіскальних правил Європейського Союзу.
Утім, Франція не планує змінювати свій законопроект, не зважаючи на тиск Єврокомісії.
“Ми серйозно підійшли до цього бюджету. Ми відкинули заходи економії. В результаті, дефіцит повинен зменшитись до менш ніж 3% ВВП в 2017 році”, – упевнений французький міністр фінансів Мішель Сапан.
Дефіцит французького бюджету зросте до 4,4% ВВП у 2014 році. У 2015 він усе ще складатиме 4,3% ВВП. До того ж структурний дефіцит (різниця між фактичними бюджетними видатками і сумою доходів, яка була б отримана бюджетом в умовах повної зайнятості за чинної системи оподаткування) також не зменшується.
Державний борг Франції вперше перевищив психологічний бар‘єр у 2 трильйони євро і становить близько 95% ВВП. У Німеччині цей показник складає 78,4%.
Франція – друга економіка єврозони після Німеччини. Її держборг відповідає цьому статусу, але лише за обсягом.
Водночас податкове навантаження у Франції одне з найбільших в Європі. Її випереджає лише Бельгія та Данія.
Через порушення бюджетних правил ЄС Франції загрожує 4 мільярди штрафу.
Загалом у французькому бюджеті зменшення доходів держави планують збалансувати за рахунок зменшення витрат. Таким чином до 2017 року французький уряд планує зекономити 50 млрд євро.
Формально у Франції є час до кінця жовтня, щоб внести поправки і передати документ на розгляд у Брюсселі. Або ж їй потрібно переконати євро чиновників у дієвості свого плану. Утім, частина економістів не вірять у французьку модель:
“Ми не вдаємося до справжніх методів. Нам потрібна шокова терапія. Таку шокову терапію не застосовували ані Саркозі, ані Олланд. Це все велика проблема. Дефіцит та державний борг будуть тільки зростати”.
Утім, існують і відмінні оцінки. Французький уряд вже багато місяців намагається схилити німецького канцлера Анґелу Меркель у бік зростання, а не економії. У цьому протистоянні Париж отримав підтримку Рима. Італійський прем‘єр Маттео Ренці, чия країна хоч і виконала фіскальні правила ЄС, також виступає проти жорсткої економії.
“Ми повинні подбати про зростання у нашій бюджетній політиці, бо якщо всі будуть економити, на відміну від Франції, то відбудеться ще більше падіння”, – переконаний французький президент Франсуа Олланд.
То хто ж має рацію в цих дебатах? Випадок Франції справді є особливим. Політичне становище соціалістів є доволі хитким. А санкції Брюсселя можуть підбурити антиурядові настрої та зіграти на користь правих сил.
Остаточне рішення ухвалюватиме Єврокомісія вже незабаром.
Category
🗞
News