Сара та Нора — французькі жертви джихадистської пропаганди
- 10 years ago
На цій фотографії — 17-річна громадянка Франції на ім‘я Сара. Востаннє родина бачила її у березні.
Сара — одна з тих підлітків-французів, яких звабила інтернет-пропаганда угруповання “Ісламська держава”.
Півроку тому замість школи дівчина вирушила зранку в аеропорт, аби дістатись Сирії. Як згодом з‘ясувала поліція, подорож була спланована заздалегідь і не без допомоги ззовні. Говорить мати Сари:
“Це — психологічне викрадення, тому що її вистежували. Не знаю, як довго Сару “обробляли” в інтернеті. Вона проводила багато часу перед комп‘ютером. Вони, вочевидь, наговорили їй купу усього, “запудрили” мозок і так довели до того, що сталося.”
Одного разу Сара зателефонувала матері. Сказала, що в Сирії прийняла іслам і вийшла заміж за 25-річного джихадиста.
“Я робитиму усе задля того, щоб моя дочка повернулася додому, – каже мати дівчини. – Коли виграю цю битву, то почнеться інша — з французьким правосуддям. Це — точно. Моя дочка — терорист?”
Мати Сари — француженка, вона не сповідує жодної релігії. Батько — алжирець. Він не практикує іслам. Батькам важко зрозуміти вчинок дочки.
Утім, Сара — не єдиний випадок у Франції. 15-річна Нора втекла до Сирії у січні. Її брату Фуаду дозволили побачитись із нею там:
“Моє бажання витягти її звідти зросло, коли я побачив її стан. То було справді жахливо. Зазвичай в неї матовий колір шкіри, темніший за мій. Та коли я її побачив, вона була блідою, обличчя спухло і було жовтого кольору. Гадаю, психологічно вона була на межі. Вона постійно плакала і билась головою об стіну.”
Сара і Нора — з-поміж тієї сотні підлітків і молодих французьких жінок, які за останні півтора року вирушили до Сирії, аби приєднатися там до джихаду.
Сара — одна з тих підлітків-французів, яких звабила інтернет-пропаганда угруповання “Ісламська держава”.
Півроку тому замість школи дівчина вирушила зранку в аеропорт, аби дістатись Сирії. Як згодом з‘ясувала поліція, подорож була спланована заздалегідь і не без допомоги ззовні. Говорить мати Сари:
“Це — психологічне викрадення, тому що її вистежували. Не знаю, як довго Сару “обробляли” в інтернеті. Вона проводила багато часу перед комп‘ютером. Вони, вочевидь, наговорили їй купу усього, “запудрили” мозок і так довели до того, що сталося.”
Одного разу Сара зателефонувала матері. Сказала, що в Сирії прийняла іслам і вийшла заміж за 25-річного джихадиста.
“Я робитиму усе задля того, щоб моя дочка повернулася додому, – каже мати дівчини. – Коли виграю цю битву, то почнеться інша — з французьким правосуддям. Це — точно. Моя дочка — терорист?”
Мати Сари — француженка, вона не сповідує жодної релігії. Батько — алжирець. Він не практикує іслам. Батькам важко зрозуміти вчинок дочки.
Утім, Сара — не єдиний випадок у Франції. 15-річна Нора втекла до Сирії у січні. Її брату Фуаду дозволили побачитись із нею там:
“Моє бажання витягти її звідти зросло, коли я побачив її стан. То було справді жахливо. Зазвичай в неї матовий колір шкіри, темніший за мій. Та коли я її побачив, вона була блідою, обличчя спухло і було жовтого кольору. Гадаю, психологічно вона була на межі. Вона постійно плакала і билась головою об стіну.”
Сара і Нора — з-поміж тієї сотні підлітків і молодих французьких жінок, які за останні півтора року вирушили до Сирії, аби приєднатися там до джихаду.