Колективні позови: вперше для Франції
- 10 years ago
Запитання до програми “Вам слово” надійшло з Ліона:
“Перший колективний позов у Франції подали на початку жовтня Започаткована у США процедура існує вже у кількох країнах Європи. Про що йдеться?
На запитання відповідає Анн-Ліз Сібоні, професор права з Льєжського університету
“Колективний позов – це механізм, який дозволяє кільком людям позиватися спільно. Це особливо цікаво у випадку, коли позивачі індивідуально претендують на невелику суму компенсації, як це відбувається у випадку із першим таким позовом у Франції.
Хоча шкода, завдана кожному – невелика, сума загальної компенсації, яка вимагається, сягає кількох мільйонів євро. У такому випадку, якби не було способу об‘єднати кілька індивідуальних позовів такого типу, суд би ніколи не відбувся.
Процедура відрізняється від одного європейського суду до іншого. Основних різниці 2. Перша стосується меж процедури, вони можуть бути дуже широкими у деяких країнах.
У більшості країн ви можете подати колективний позов у випадках, пов‘язаних із споживацькими правами, конкуренцією, антимонопольним законодавством. У деяких країнах в цьому списку також – екологія. Наприклад, можна позиватися до енергетичної компанії після розлиття нафти та у випадку проблем із здоров‘ям позивача через її діяльність.
Є країни, де межі функціонування таких позовів дуже вузькі. Наприклад, у Німеччині існує спеціальна процедура роботи з колективними позовами міноритарних акціонерів. У такому випадку подавати позов, наприклад, в разі забруднення довкілля – неможливо.
Друга різниця пов‘язана із правилами щодо участі позивачів у колективному позові.
В одному випадку позивач повинен чітко дати зрозуміти, що він хоче приєднатися до колективного позову.
За іншими правилами, суд, який розглядає справу, сам вирішує, кого стосується позов та його результати. Наприклад, коли компанія зв‘язку порушила антимонопольний закон, суд може визначити всіх клієнтів компанії як учасників колективного позову, аж доки вони не висловлять категоричної незгоди.
Враховуючи всі ці моменти, дуже багато ще потрібно зробити на національному та загальноєвропейському рівні, щоб всі ці процедури були повністю ефективними.
Наприклад, законодавці ЄС повинні владнати процедуру розгляду міжнародних позовів. Поки що ЄС досить нерішуче діє в цьому напрямку.”
Якщо бажаєте поставити власне запитання у програмі “Вам слово”, скористайтеся посиланням нижче
“Перший колективний позов у Франції подали на початку жовтня Започаткована у США процедура існує вже у кількох країнах Європи. Про що йдеться?
На запитання відповідає Анн-Ліз Сібоні, професор права з Льєжського університету
“Колективний позов – це механізм, який дозволяє кільком людям позиватися спільно. Це особливо цікаво у випадку, коли позивачі індивідуально претендують на невелику суму компенсації, як це відбувається у випадку із першим таким позовом у Франції.
Хоча шкода, завдана кожному – невелика, сума загальної компенсації, яка вимагається, сягає кількох мільйонів євро. У такому випадку, якби не було способу об‘єднати кілька індивідуальних позовів такого типу, суд би ніколи не відбувся.
Процедура відрізняється від одного європейського суду до іншого. Основних різниці 2. Перша стосується меж процедури, вони можуть бути дуже широкими у деяких країнах.
У більшості країн ви можете подати колективний позов у випадках, пов‘язаних із споживацькими правами, конкуренцією, антимонопольним законодавством. У деяких країнах в цьому списку також – екологія. Наприклад, можна позиватися до енергетичної компанії після розлиття нафти та у випадку проблем із здоров‘ям позивача через її діяльність.
Є країни, де межі функціонування таких позовів дуже вузькі. Наприклад, у Німеччині існує спеціальна процедура роботи з колективними позовами міноритарних акціонерів. У такому випадку подавати позов, наприклад, в разі забруднення довкілля – неможливо.
Друга різниця пов‘язана із правилами щодо участі позивачів у колективному позові.
В одному випадку позивач повинен чітко дати зрозуміти, що він хоче приєднатися до колективного позову.
За іншими правилами, суд, який розглядає справу, сам вирішує, кого стосується позов та його результати. Наприклад, коли компанія зв‘язку порушила антимонопольний закон, суд може визначити всіх клієнтів компанії як учасників колективного позову, аж доки вони не висловлять категоричної незгоди.
Враховуючи всі ці моменти, дуже багато ще потрібно зробити на національному та загальноєвропейському рівні, щоб всі ці процедури були повністю ефективними.
Наприклад, законодавці ЄС повинні владнати процедуру розгляду міжнародних позовів. Поки що ЄС досить нерішуче діє в цьому напрямку.”
Якщо бажаєте поставити власне запитання у програмі “Вам слово”, скористайтеся посиланням нижче