Результати шотландського референдуму: хто виграв, хто програв?
Сара Чаппел: “Давайте дізнаймося все про перебіг і підрахунок голосів у безпреценднтному референдумі, з нами на зв‘язку кореспондентка euronews Джоанна Ґілл. Активність виборців була дуже високою і результат референдуму однозначний. Але як саме пройшла історична ніч?
Джоанна Ґілл: “На самому початку ночі прибічики незалежності були розчаровані, коли округ Клакманнашир відкинув незалежність, попри те, що, за прогнозами, він мав би проголосувати “так”. У Данді – окрузі Алекса Салмонда, першого міністра Шотландії, результат на користь незалежності склав 57%, тоді як в Единбурзі люди проголосували проти. Регіони, що проголосували “проти” – густіше населені, що і спричинило загальний результат за те, аби лишитися у складі Сполученого Королівства.”
Сара Чаппел: “За опитуваннями, кампанії “за” і “проти” незалежності йшли голова-в-голову протягом кількох місяців перед референдумом. Наскільки відповідали ці прогнози дійсності?”
Джоанна Ґілл: “Це була цікава кампанія, особливо минулого тижня, коли, згідно з одним опитуванням, позиція “за” незалежність випереджала позицію “проти”. Так сталося через загальну позитивну тональність кампанії “за”, в якій ішлося про майбутнє, тоді як кампанію “проти” звинувачували у залякуванні виборців: у ній багато ішлося про те, що станеться, коли Шотландія стане незалежною – ціни виростуть, система охорони здоров‘я занепаде. Прибічники незалежності давали адекватну відповідь на всі ці закиди. Проте у день голосування ті 10% виборців, які не визначилися, як саме голосувати, послухалися поборників союзу з Лондоном. І це й стало визначальним фактором.”
Сара Чаппел: “Так, справді. Остаточний результат показав досить великий розрив між “за” і “проти”, що суперечило прогнозам. Протягом кампанії було очевидно, що референдум розділив країну, громади і навіть родини. Як тепер можна їх примирити?”
Джоанна Ґілл: “Будемо сподіватися, що це не буде надто складно. Були окремі випадки протистояння, конфліктів, зокрема, у соцмережах. Але, можливо, соцмережами і обмежилося, і у реальності протистояння було набагато менше. Я була вночі у шотландському парламенті, там атмосфера між прибічниками двох кампаній була дуже миролюбною. Думаю, це спростить замирення. Але врешті-решт, найголовніше – це більша автономія для Шотландії.”
Сара Чаппел: “Провідні британські політичні партії запропонували шотландцям додаткові повноваження, аби зберегти союз. Чи можуть націоналісти говорити, що їм таки вдалося чогось досягти у цій кампанії?”
Джоанна Ґілл: “Націоналісти вже кажуть, що перемогою стала висока активність виборців як така. Алекс Салмонд визнав поразку, але у той же час сказав, що референдум став перемогою для представницької демократії у Шотландії. Отже, я певна, що проблем з максимальною автономією не буде, вона стане реальністю.”
Джоанна Ґілл: “На самому початку ночі прибічики незалежності були розчаровані, коли округ Клакманнашир відкинув незалежність, попри те, що, за прогнозами, він мав би проголосувати “так”. У Данді – окрузі Алекса Салмонда, першого міністра Шотландії, результат на користь незалежності склав 57%, тоді як в Единбурзі люди проголосували проти. Регіони, що проголосували “проти” – густіше населені, що і спричинило загальний результат за те, аби лишитися у складі Сполученого Королівства.”
Сара Чаппел: “За опитуваннями, кампанії “за” і “проти” незалежності йшли голова-в-голову протягом кількох місяців перед референдумом. Наскільки відповідали ці прогнози дійсності?”
Джоанна Ґілл: “Це була цікава кампанія, особливо минулого тижня, коли, згідно з одним опитуванням, позиція “за” незалежність випереджала позицію “проти”. Так сталося через загальну позитивну тональність кампанії “за”, в якій ішлося про майбутнє, тоді як кампанію “проти” звинувачували у залякуванні виборців: у ній багато ішлося про те, що станеться, коли Шотландія стане незалежною – ціни виростуть, система охорони здоров‘я занепаде. Прибічники незалежності давали адекватну відповідь на всі ці закиди. Проте у день голосування ті 10% виборців, які не визначилися, як саме голосувати, послухалися поборників союзу з Лондоном. І це й стало визначальним фактором.”
Сара Чаппел: “Так, справді. Остаточний результат показав досить великий розрив між “за” і “проти”, що суперечило прогнозам. Протягом кампанії було очевидно, що референдум розділив країну, громади і навіть родини. Як тепер можна їх примирити?”
Джоанна Ґілл: “Будемо сподіватися, що це не буде надто складно. Були окремі випадки протистояння, конфліктів, зокрема, у соцмережах. Але, можливо, соцмережами і обмежилося, і у реальності протистояння було набагато менше. Я була вночі у шотландському парламенті, там атмосфера між прибічниками двох кампаній була дуже миролюбною. Думаю, це спростить замирення. Але врешті-решт, найголовніше – це більша автономія для Шотландії.”
Сара Чаппел: “Провідні британські політичні партії запропонували шотландцям додаткові повноваження, аби зберегти союз. Чи можуть націоналісти говорити, що їм таки вдалося чогось досягти у цій кампанії?”
Джоанна Ґілл: “Націоналісти вже кажуть, що перемогою стала висока активність виборців як така. Алекс Салмонд визнав поразку, але у той же час сказав, що референдум став перемогою для представницької демократії у Шотландії. Отже, я певна, що проблем з максимальною автономією не буде, вона стане реальністю.”
Category
🗞
News